Ще в 1993 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила цю недугу глобальною проблемою. Вже чверть століття фахівці з усього світу намагаються взяти під контроль це захворювання та зупинити його поширення. Не дивлячись на зусилля цифри статистики залишаються трагічними – щорічно туберкульоз забирає життя більше 1 млн. людей на землі. В Україні від цієї хвороби щодня вмирає 11 чоловік. . Щорічно виявляється близько 32 тис. нових випадків захворювання.
За даними Центру громадського здоров’я України, у 2023 році в Україні зареєстрували 19 851 людину, хвору на ТБ, серед них: діти віком 0-14 років - 639 осіб; підлітки віком 15-17 років - 196 осіб.
1. Що потрібно знати про туберкульоз?
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, викликане паличкою Коха, туберкульозної мікобактерією. Передається воно повітряно-крапельним шляхом. Туберкульоз може вражати кісткову тканину, нирки, головний мозок, але в 90% випадків хвороба завдає удар по легеням
Проблема туберкульозу – в його прихованому безсимптомному перебізі. Інфекція може повільно розвиватися в організмі і явними ознаками проявитися вже на запущених стадіях.
2. Як передається туберкульоз?
Основним джерелом інфекції є хворі на туберкульоз з відкритими формами, які виділяють збудника в навколишнє середовище під час кашлю, чхання, при розмові. Кожен хворий протягом року під час контактів може заразити до 14 осіб.
3. Як проявляються симптоми туберкульозу?
- кашель понад 2 тижні;
- підвищена температура тіла понад 7 днів;
- утруднене дихання;
- біль у грудях;
- поганий апетит, безпричинна втрата ваги;
- постійна слабкість;
- підвищена пітливість, особливо вночі;
- кровохаркання.
4 Яка категорія населення найбільш вразлива до захворювання на туберкульоз?.
Найбільш вразливими є особи з ослабленою імунною системою.
Зокрема:
- ВІЛ-інфіковані,
- хворі на цукровий діабет,
- хронічні та онкологічні захворювання.
- люди похилого віку, діти, вагітні жінки, люди з ослабленим імунітетом, хронічними захворюваннями.
Також у групі ризику – люди, чий організм виснажений надмірним перевантаженням, постійними стресами, поганим харчуванням, зловживанням алкоголем, наркотиками, тютюном.
5. Як діагностують туберкульоз?
Спочатку сімейний лікар проводить скринінг та опитування (https://tbtest.phc.org.ua/) і за результатами у разі необхідності скеровує на обстеження мокротиння чи іншого біологічного матеріалу. Потім, за необхідності, скеровує на дообстеження до фтизіатра. Діагноз встановлює фтизіатр.
Необхідність проведення флюорографії визначає сімейний лікар. Необхідність додаткового обстеження – бронхоскопію, комп’ютерну томографію та ін. – визначає фтизіатр.
Запідозрити туберкульоз можна за симптомами та/або за результатами радіологічного обстеження органів грудної клітки. Для того щоб вчасно виявити хворобу, людям із груп ризику варто регулярно проходити скринінгове анкетування, радіологічне дослідження органів грудної клітки, а також у деяких випадках молекулярно-генетичне дослідження. Для останнього в пацієнта беруть мокротиння чи інші біологічні рідини, зокрема кал у маленьких дітей. Такі методи встановлюють не лише наявність інфекції, а й визначають чутливість бактерій до антибіотиків, що допомагає підібрати ефективне лікування.
Для вчасного виявлення захворювання дорослим і підліткам з 15 років роблять флюорографію – знімок легень, а дітям і підліткам – спеціальний тест – пробу Манту.
6. Якого лікування потребує хворий на туберкульоз?
Люди, у яких діагностували туберкульоз, можуть лікуватись стаціонарно в медичному закладі або амбулаторно, тобто вдома під контролем лікаря. У більшості випадків люди з туберкульозом лікуються амбулаторно з першого дня захворювань. Це ефективно і безпечно для навколишніх, якщо так визначив лікар.
Якщо туберкульоз підтверджують, сімейний лікар за потреби направляє пацієнта на консультацію до лікаря-фтизіатра. Той призначає схему лікування та визначає необхідність у госпіталізації. Стаціонарно пацієнти лікуються у фтизіопульмонологічних закладах.
У більшості випадків лікування туберкульозу не потребує тривалого перебування в лікарні. Пацієнти починають лікуватися вдома, коли в їхньому мокротинні збудник туберкульозу не виявляється або після 2-3 тижнів ефективного лікування. Така людина більше не є заразною для навколишніх, але має продовжувати лікування.
Пацієнтів, які не потребують стаціонарного лікування або вже закінчили його, у більшості випадків веде сімейний лікар, іноді фтизіатр. За потреби сімейний лікар консультується щодо свого пацієнта з фтизіатром.
Сімейний лікар супроводжує пацієнта протягом усього лікування: видає необхідні препарати, які медзаклад отримує від фтизіопульмонологічного закладу, призначає аналізи для відстеження прогресу в лікуванні та виявлення можливих побічних реакцій на терапію та за потреби надає психосоціальну підтримку.
Звертаємо увагу, що проведення комп'ютерної томографії для діагностики туберкульозу є безкоштовним.
На сучасному етапі туберкульоз не є вироком, як це було раніше. Курс лікування новими препаратами за програмою DOTS, яка діє в нашій країні, допомагає досягти одужання в 90% випадків! Головне – вчасно пройти діагностику і якомога швидше почати лікування.
24 Березня Міжнародний день боротьби з туберкульозом.
В Україні з 1 березня по 1 квітня триває місячник боротьби із захворюванням на туберкульоз.
Місячник спрямований на підвищення рівня освіченості населення з питань профілактики цього захворювання, упродовж цього часу проводиться весь комплекс заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації з поширенням туберкульозу.